Інсулінова помпа не працює – що робити, якщо помпа не качає?
Уявіть: вранці ви вставляєте катетер, запускаєте режим – все ніби за планом. Але через годину-дві з’ясовується, що інсулінова помпа не видає інсулін. Невелике «загальмування» може призвести до серйозних наслідків: гіперглікемія, кетоацидоз. Що робити, коли помпа не працює, немає подачі інсуліну, або просто настає час її заміни? У цьому матеріалі — глибокий розбір проблем, практичні поради, реальні цифри та чесні спостереження.
Чому помпа не качає: несправність інсулінової помпи
Коли кажуть «несправність інсулінової помпи», мають на увазі безліч ситуацій: пристрій не запускає базальну інфузію, болюс не видається, катетер заблокований або система помилок сигналізує про відмову. Дослідження показують: серйозні збої не рідкість. Наприклад, у великому дослідженні у 68 % пристроїв за період спостереження виявили malfunctions. А за даними U.S. Food and Drug Administration (FDA) помпи та їх комплектуючі складають одну з найчастіших категорій медичних пристроїв зі скаргами на несправності.
Які типові сценарії, коли прилад «не качає»:
- засмічення катетера або вигин трубки (інсулін не надходить);
- помилка в налаштуваннях або зміні режиму (наприклад, базальна швидкість встановлена нульова);
- апаратна поломка насоса-модуля або електроніки (рідко, але трапляється);
- програмний збій, помилка RAM або помилка датчика батареї;
- просто вичерпано ресурс пристрою або комплектуючих.
Важливо розуміти: відсутність подачі інсуліну — це сигнал тривоги, а не просто «техніка підводить». Потрібна негайна реакція.
Що робити відразу
- Перевірити з’єднання: катетер надійно приєднаний? Трубка не перегнута?
- Увійти в меню приладу, подивитися статус інфузії: чи йде базальна, чи були болюси?
- Переконатися, що пристрій не показує помилку або попередження. Прочитати інструкцію по «кодах помилок».
- Перейти на запасний спосіб введення інсуліну (ін’єкції шприцом або ручкою) до з’ясування причин.
- Зв’язатися з сервісним центром або ендокринологом — навіть якщо все «нормально», фіксуйте ситуацію.
Виходячи з гайдів для фахівців, користувачеві важливо мати чіткий план-Б на випадок відмови помпи.
Помпа не має подачі інсуліну: що це означає і як діяти
«Немає подачі інсуліну» — звучить просто, але може приховувати складний сценарій. Уявіть: організм чекає на інсулін, а помпа мовчить. Що тоді?
Наслідки: зростання глюкози, спрага, слабкість, можливо кетоацидоз. Один аналіз показав: із госпіталізацій користувачів помп близько 20% пов’язані з відмовою пристрою.
Розберемо кроки та нюанси.
Практичні поради
- Перевірка катетера: іноді буває, що він «вискочив» зі шкіри або канал забитий. Заміна катетера (інфузійного набору) — перша дія.
- Перевірка базальної інфузії: якщо базальна швидкість дорівнює 0 або відключена — увімкнути її.
- Перевірка болюсів: пробний болюс 1-2 одиниці — перевірка, чи видається.
- Використання контрольного дозування «ручною» інсуліновою ручкою: як тимчасовий захід.
- Негайний контакт із сервісом: фіксуйте серійний номер, дату встановлення, модель помпи. Якщо гарантія діє — вимагайте сервіс або заміну.
Часта помилка: чекати «може»
Деякі сподіваються, що «ще трохи і все запрацює». Це ризиковано. У лікарській практиці було кілька випадків, коли користувач думав: «Подумаю завтра», а за ніч розвинувся кетоацидоз. Краще перестрахуватись. План-Б повинен бути напоготові завжди.

Інсулінова помпа – на скільки вистачає і як часто міняти
Питання: «На скільки вистачає інсулінової помпи?» звучить логічно. Пристрій — техніка, резистори та мікропроцесор не вічні. Однак замінювати помпу автоматично через фіксований термін не завжди потрібно. Все залежить від моделі, умов експлуатації та гарантійних зобов’язань.
На що орієнтуватися
- Дослідження показало: близько 36% пристроїв вийшли з ладу за середній час близько 15 місяців.
- Сучасні апарати: виробники вказують термін служби близько 5-7 років, але при цьому рекомендують регулярно перевіряти комплектуючі — батареї, катетери, трубки.
- Гарантія: найчастіше 2-3 роки. Після цього відповідальність за знос — на користувачі.
Краще міняти, ніж чекати
Якщо пристрій активно використовується, часто піддається ударам, вологості, фізичним навантаженням — заміна або ревізія кожні 4-5 років є розумною.
Чому? Тому що ризик повної зупинки різко підвищується. Наприклад, у 2025 році один виробник зафіксував 59 травм і 700 скарг через відмову подачі у серії помп.
Для порівняння: міняти техніку «про всяк випадок» — як вчасно міняти шини на авто. Можна їздити довше, але ризики зростають.
Контроль та обслуговування
- Вести журнал експлуатації: дати встановлення, заміни катетера, інциденти, помилки.
- Підтримувати чистоту і сухість пристрою. Уникати ударів, падінь.
- Регулярно перевіряти батареї — не чекати сигналу «замінити батарею».
- При появі перших збоїв — звернути увагу: можливо, час заміни.
Ремонт інсулінової помпи: чи можна і варто
Коли виникає серйозна несправність — багато хто задає питання: «Чи можна відремонтувати інсулінову помпу?» Відповідь: «Так, іноді можна», але з застереженнями і ризиками.
Що передбачає ремонт
- Заміна інфузійного насоса-модуля, ремонт плати, усунення помилки зв’язку.
- Профілактика: заміна батарей, ущільнювачів, трубок.
- Оновлення програмного забезпечення (прошивки), якщо є такий пункт.
Коли не варто ремонтувати
- Якщо пристрій сильно зношений (багато років експлуатації) і гарантія закінчилася — витрати можуть бути майже як на новий.
- Якщо виробник повідомив про серію з дефектом — безпечніше замінити.
- Якщо ремонт виконується не сертифікованим сервісом — ризик підводних каменів.
Практичні рекомендації
- Користувач повинен заздалегідь узгодити з сервісом: що входить, скільки коштує, чи буде гарантія після ремонту.
- При будь-яких сумнівах — нехай сервіс зв’яжеться з виробником або офіційним дистриб’ютором.
- Мати «наготові» запасний спосіб: ручки-інсулін, шприци, резервна помпа (якщо є можливість).
Ремонт — це варіант «виживання», а не найкращий. Краще планова заміна, ніж екстрений ремонт після зупинки.
Якщо помпа не працює, немає подачі інсуліну або здається, що настав час заміни — не відкладайте. Несправність інсулінової помпи може стати небезпечною. Витратьте час на перевірку, підготуйте план-Б, проконсультуйтеся з ендокринологом.