Що входить до «стандарту лікування діабету» в Україні

Діабет – це не просто діагноз, це система. І одна з перших думок, яка виникає після постановки: а як це взагалі лікується у нас? Що входить у протокол? Що зобов’язані призначати? Що роблять за стандартом?

Іноді очікування і реальність тут розходяться. Хтось сподівається на новітні препарати, хтось боїться, що все «по-старому». Але щоб розуміти, на що чекати – варто розібратися: яким є офіційний протокол лікування діабету в Україні, що в ньому справді прописано і який вигляд все це має в житті.

Що таке «протокол лікування» і хто його затверджує

В Україні існують уніфіковані клінічні протоколи – документи, які визначають, як лікують діабет (і не тільки його) на рівні державної медицини. Їх розробляє та затверджує Міністерство охорони здоров’я (МОЗ). Це не просто рекомендації, а фактично керівництво до дії для лікарів у держсекторі.

Є і стандарти надання медичної допомоги, і маршрути пацієнта – формалізовані алгоритми дій, від моменту звернення до довгострокового спостереження. Тобто, це не просто список препаратів, а ціла система.

Офіційний протокол лікування діабету в Україні оновлювався кілька разів, включно з переходом на міжнародні підходи – насамперед адаптацію рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я та Європейської асоціації з вивчення діабету.

Що входить до офіційного стандарту лікування діабету

Говоримо про діабет 2 типу – найпоширенішу форму. Стандарт включає кілька ключових блоків. І це важливо: лікування – не тільки про таблетки.

1. Немедикаментозне лікування

Формально – перший і обов’язковий крок. Навіть якщо пацієнт прийшов із високим цукром. Це:

зміна харчування (зниження калорійності, обмеження простих вуглеводів, підбір раціону з урахуванням ваги та активності)
збільшення фізичної активності (рекомендується щонайменше 150 хвилин на тиждень помірного навантаження)
зниження ваги (якщо є надлишок)
відмова від куріння та алкоголю

Може звучати формально, але за медичними стандартами МОЗ, лікар зобов’язаний почати саме з цього, особливо на ранній стадії.

2. Медикаментозна терапія

Якщо через 3 місяці немедикаментозні заходи не дали потрібного зниження глюкози – підключаються препарати. Що важливо:

Препарат першої лінії – метформін. Він призначається більшості пацієнтів, якщо немає протипоказань (наприклад, виражених проблем із нирками).
Якщо метформін не допомагає – додають другий препарат. Це може бути:

інгібітор DPP-4 (наприклад, ситагліптин),
SGLT2-інгібітор (наприклад, дапагліфлозин),
а іноді – інсулін.

Вибір залежить від маси тіла, стану нирок, супутніх захворювань.

У разі тривалого діабету або неефективності таблеток – призначають інсулін. У протоколах прописані схеми початку і титрації доз.
Важливо: лікування індивідуалізується. Це не гасло – у протоколі прямо вказано, що стратегія має враховувати особливості пацієнта, його цілі, уподобання та можливі ризики.

Діагностика та контроль: невід’ємна частина стандарту

Навіть краще сказати: без діагностики – не лікування. Офіційний протокол лікування діабету в Україні включає перелік обов’язкових обстежень:

рівень глюкози та глікованого гемоглобіну (HbA1c)
ліпідний профіль
функції нирок (креатинін, ШКФ)
мікроальбумінурія
електрокардіограма
огляд очного дна (раз на рік – обов’язково)
огляд стоп (оцінка ризику діабетичної стопи)

Це саме те, що має бути зроблено, а не за бажанням лікаря чи пацієнта. Питання в тому, наскільки це виконується на практиці – вже окрема розмова.

Як це працює насправді

Тут – як часто буває – теорія і практика не завжди збігаються. Формально – протокол є. Він обов’язковий. Він сучасний, включає найкращі міжнародні підходи.

Але на практиці все впирається в:

кваліфікацію лікаря;
час прийому (на одного пацієнта – 10-15 хвилин);
доступність препаратів (особливо новітніх, що не входять до переліку безкоштовних);
мотивацію самого пацієнта.

Наприклад, лікар може бути обмежений у виборі, якщо пацієнт отримує лікування за програмою реімбурсації («Доступні ліки») – а там вибір обмежений. Або ж банально немає тест-смужок у поліклініці.

Тому важливо: знати стандарт самому, щоб розуміти, що має бути зроблено, і вміти ставити запитання. Не конфліктувати, а просто уточнювати. Іноді це – половина успіху в лікуванні.

Коротко про головне: чек-лист стандартів

Що має включати офіційний протокол лікування діабету (за версією МОЗ):

Старт із немедикаментозної корекції
Призначення метформіну – препарат першої лінії
Індивідуальний підбір терапії в разі неефективності
Моніторинг HbA1c не рідше ніж 2 рази на рік
Обстеження очей, нирок, стоп – щороку
Інформування пацієнта, навчання, участь у прийнятті рішень

Якщо все це є – значить, лікування відповідає медичним стандартам МОЗ. Якщо чогось не вистачає – привід обговорити це з лікарем.