
Чим небезпечна діабетична полінейропатія: біль, оніміння, втрата чутливості
Спочатку це може здатися дрібницею. Ноги до вечора ніби гудуть, щипає, поколює – буває ж, особливо якщо довго на ногах. Або якщо сидів незручно. Потім з’являються відчуття, ніби в стопах мурашина ферма. Або навпаки – ніби хтось відключив чутливість, і пальці живуть самі по собі.
Багато хто не пов’язує це з діабетом. Просто дискомфорт. Втома. Вік. Насправді, це може бути діабетична полінейропатія – одне з найчастіших, але водночас недооцінених ускладнень цукрового діабету.
Що відбувається з нервами при діабеті
Коли рівень глюкози в крові стабільно підвищений, це впливає буквально на все – судини, нирки, зір. Але й на периферичні нерви теж. Вони поступово втрачають здатність нормально проводити сигнали. Простіше кажучи, починають «збоїти».
Виникає полінейропатія при цукровому діабеті. Поступово. Часто без болю – спочатку просто злегка оніміли пальці, потім здається, що підошва ніби дерев’яна. Іноді з’являється печіння в ногах, яке особливо сильно відчувається вночі, коли начебто все має відпочивати. У деяких випадках – різкі, стріляючі болі. Але найпідступніше – це зникнення чутливості. Люди перестають відчувати температуру, дотики, навіть біль.
Ознаки, які легко пропустити
Це, напевно, одна з головних причин, чому діабетична полінейропатія так часто заходить надто далеко: Це, напевно, одна з головних причин, чому діабетична полінейропатія так часто заходить занадто далеко: людина довго не вважає симптоми серйозними. Або не пов’язує їх із захворюванням.
Ось що насторожити:
- Печіння в ногах, особливо без очевидної причини (і не тільки після довгої ходьби);
- Оніміння пальців – здається, ніби затекли, але проходить не відразу;
- Незвичайні відчуття: поколювання, «повзання мурашок», відчуття холоду або навпаки жару, якого немає;
- Порушення чутливості – людина може не відчути, що наступила на щось гостре або обпеклася;
- Біль – іноді він з’являється, навіть якщо стопа не пошкоджена фізично. Просто ниє, або ніби прострілює.
Іноді все це з’являється потроху, і людина звикає. А даремно.

Чому це не просто неприємно
Складно повірити, але втрата чутливості – одна з найнебезпечніших речей при діабеті. Тому що на тлі поганого кровообігу і порушеного загоєння будь-яка дрібниця перетворюється на проблему. Людина не відчуває, що натерла ногу. Або що носить занадто тісне взуття. Або що з’явилася тріщина на п’яті. Це не відчувається – і не лікується вчасно. А потім уже пізно.
Додамо сюди ризики: інфекція, виразка, некроз. Звучить жорстко, але статистика ампутацій у діабетиків – якраз про це. Полінейропатія дає початок ланцюжку, який складно зупинити. Або неможливо, якщо упустити момент.
Коли варто особливо насторожитися
Не можна сказати, що є чіткий рубіж – ось тут все було нормально, а тепер уже хвороба. Але є чинники, які різко збільшують ризик:
- Діабет понад 5 років;
- Нестабільний рівень цукру – стрибки вгору і вниз;
- Підвищений тиск, зайва вага;
- Куріння (воно погіршує кровопостачання нервів);
- Уже наявні ускладнення, наприклад ретинопатія або проблеми з нирками.
При цьому полінейропатія може з’явитися й у людей з відносно «свіжим» діагнозом. Або, скажімо, у тих, хто діабет поки що навіть не діагностував. Такі випадки – не рідкість.
Що можна зробити: не лікування, а стратегія
Лікування як такого – щоб «вилікував і забув» – поки що немає. Але є речі, які реально працюють, особливо якщо почати раніше, ніж «ногу не відчуваю взагалі».
Ось базові заходи, які дають ефект:
- Контроль глюкози. Без цього – взагалі нічого не вийде. Якщо цукор скаче – нервам все одно, які ліки ти п’єш.
- Регулярний огляд ніг. Самостійно, щодня. Навіть якщо все здається в порядку.
- Відвідування невролога. Не раз на п’ятирічку, а за графіком. Перевірка рефлексів, чутливості, в ідеалі – нейропатичний скринінг.
- Фізична активність. Так, прості прогулянки – це теж лікування. Вони покращують кровообіг і роботу нервів.
- Спеціальне взуття. Зручне, із захистом від тиску і натирання.
- І, звісно, відмова від шкідливих звичок. Алкоголь, куріння – все це посилює полінейропатію.
Є й препарати: вітаміни групи B, альфа-ліпоєва кислота, симптоматичні засоби. Але жодне з них не замінює контроль цукру. Це як лагодити проводку, не вимикаючи струм – марно.
Чи можна нормально жити? Можна. Але уважно
Іноді людям здається, що якщо з’явилася полінейропатія, все – незворотньо. Це не зовсім так. Деякі функції можна зберегти. Деякі – навіть відновити. Але що пізніше почнеться робота над цим – то менше шансів.
А головне – не ігнорувати сигнали. Якщо з’явилося печіння в ногах, оніміння пальців, якщо стала пропадати чутливість – це не просто дрібниця. Це точка, в якій потрібно зупинитися і переглянути підхід до лікування діабету. Краще зараз, ніж потім – на реабілітації після операції.