Чому не можна пропускати дозу інсуліну та що робити, якщо забув

Укол інсуліну – це не просто звичка. Для людини з діабетом це життєво важлива дія. Але життя – штука непередбачувана: затримався на роботі, відволікся, не було шприца під рукою… І ось уже забули зробити укол. Що далі? Панікувати? Робити подвійну дозу? Чекати, поки «саме минеться»? Відповіді не завжди очевидні, особливо коли немає можливості терміново поговорити з лікарем.

Розберемо, чому не можна пропускати інсулін, що робити, якщо пропустили, і які наслідки можуть бути, якщо ігнорувати цей момент.

Чому пропущений укол – це не просто дрібниця

Інсулін – гормон, який регулює рівень цукру в крові. У здорової людини його виробляє підшлункова залоза. У людини з діабетом – або зовсім немає свого вироблення (як за діабету 1 типу), або організм погано реагує на власний інсулін (за діабету 2 типу). Тому препарат вводиться вручну, регулярно, строго за схемою.

Коли людина пропустила інсулін, організм залишається без головного регулятора. Це як вимкнути світлофор на жвавому перехресті – хаос починається не відразу, але наслідки накопичуються швидко. Рівень цукру в крові піднімається, і що довше людина залишається без інсуліну, то вищий ризик розвитку ускладнень. Особливо небезпечна перерва в інсуліні для людей із діабетом 1 типу: у них може початися кетоацидоз – важкий стан, за якого кров «закислюється» через надлишок кетонів. Це вже привід для термінової медичної допомоги.

Що робити, якщо забули зробити укол

Алгоритм залежить від того, який саме інсулін був пропущений – базальний (тривалої дії) або болюсний (короткої/ультракороткої дії).

Якщо забули ввести базальний, але минуло менше кількох годин – нічого страшного, просто введіть дозу якомога швидше. Але якщо згадали ввечері, а укол був запланований вранці, краще не намагатися «надолужити» все разом. У таких випадках коригують дозу (найчастіше зменшують) або чекають наступного дня. Краще заздалегідь обговорити з лікарем, як діяти саме у вашому випадку – універсального рецепта немає.

З болюсним усе складніше, бо він вводиться строго під прийом їжі. Якщо поїли і тільки потім згадали про укол, важливо оцінити рівень цукру. Іноді є сенс ввести коригувальну дозу, якщо глюкоза сильно зросла. Але робити «подвійну порцію» – небезпечно: можна легко отримати гіпоглікемію (сильне падіння цукру).

У всіх випадках, коли сумніваєтеся, краще не гадати, а заміряти цукор глюкометром і діяти за ситуацією. В ідеалі – мати індивідуальний план дій, складений з лікарем, на випадок пропусків.

Які можуть бути наслідки, якщо інсулін пропускати часто

Один пропущений укол – це неприємно, але не катастрофа. Особливо якщо швидко зреагувати. Але якщо такі випадки повторюються регулярно, починають розвиватися стійкі проблеми: рівень цукру стає нестабільним, організм втрачає чутливість до інсуліну, посилюється навантаження на судини, нирки, очі. Ризики довгострокових ускладнень, на кшталт ретинопатії або діабетичної нефропатії, різко зростають.

Особливо швидко це розвивається за повної перерви в інсуліні – коли людина не робить уколи цілими добами. Навіть якщо самопочуття поки що нормальне, всередині організм уже працює на знос. З’являється млявість, спрага, прискорене сечовипускання, головний біль. У деяких випадках розвивається кетоацидоз – стан, що потребує невідкладної допомоги.

Тому золоте правило – не допускати повторів. Один випадок – це привід винести урок. Кілька – вже ризик.

Як не забувати: прості та реально працюючі рішення

Більшість людей не забувають укол спеціально. Усе відбувається в потоці справ: відволікся, не помітив, не було шприца під рукою. Щоб знизити шанс пропуску, корисно вбудувати укол у чітку рутину. Наприклад, прив’язати його до якоїсь дії, яка завжди відбувається в один і той самий час – сніданок, чищення зубів, вихід на роботу.

Допомагають нагадування в телефоні або фітнес-браслеті. Є навіть застосунки, які відстежують введені дози і підказують, коли пора наступну. А хтось просто кладе інсулін поруч із чашкою кави – щоб точно не забути вранці. Головне – знайти свій спосіб, який реально працює і не викликає стресу.

Головне – не боятися, а розуміти

Пропущена доза інсуліну – це неприємно, але не привід панікувати. Головне – вчасно помітити, зрозуміти, що робити в разі пропуску, і діяти спокійно. Інсулінотерапія – це відповідальність, але вона не повинна ставати джерелом страху. Навіть помилки можна виправити, якщо діяти з розумінням.

А щоб таких ситуацій не виникало, важливо вибудувати систему: зручний графік, нагадування, звички. І, звісно, тримати зв’язок із лікарем – щоб у будь-якій незрозумілій ситуації не залишатися наодинці із запитаннями.