До якого лікаря звернутися при підозрі на діабет

Що робити, якщо підозра на діабет: до кого йти і з чого почати

Коли людина раптом помічає, що постійно хочеться пити, сечовипускання почало частіше, а вага йде — при тому, що апетит на місці — тривога всередині зростає. У голові одразу спливає: «А чи це не діабет?..» І ось тут починається плутанина. До кого йти? Хто лікує діабет? Як взагалі визначити, чи є він чи ні?

Іноді хочеться просто, по-людськи, щоби хтось спокійно пояснив, без медичних оборотів, без страху — але й без ілюзій.

Перші сигнали, які не можна ігнорувати

Спочатку симптоми можуть бути слабкими. Або пояснюватись чимось іншим – втомою, стресом, віком. Але є кілька ознак, на які лікарі радять звертати увагу насамперед:

постійна спрага;
часте сечовипускання, особливо вночі;
сухість у роті;
різке або незрозуміле зниження ваги;
швидка стомлюваність;
погіршення зору;
довго не загоюються ранки, особливо на ногах.

Якщо ви впізнали в цьому себе — чи хоч би два-три пункти — це привід не відмахуватися. Можливо, це діабет. Але перевірити точно варто.

Який лікар лікує діабет?

Здавалося б, логічно йти одразу до ендокринолога. Так, він справді лікує діабет. Але на практиці шлях зазвичай починається трохи раніше – з терапевта.

Ось проста логіка:

Якщо є підозра на діабет, насамперед можна записатися до дільничного лікаря чи терапевта у поліклініці. Він призначить початкові аналізи і, якщо треба, спрямує далі.
Ендокринолог підключається вже після підтвердження діагнозу. Це той лікар, який вестиме лікування, підбиратиме дози препаратів, коригуватиме спосіб життя та харчування.
У ряді випадків може знадобитися офтальмолог (якщо страждає на зір), нефролог (при порушеннях у нирках), невролог — особливо якщо з’явилися поколювання в ногах.

Іноді пацієнтів направляють і до кардіолога, оскільки діабет – це не лише про цукор у крові, а й про ризики для серця та судин.

Які аналізи допоможуть визначити діабет

Перед тим, як ставити діагноз, лікар повинен бачити цифри. Це, можливо, не найприємніший момент, але необхідний.

Мінімальний набір:

Глюкоза натщесерце – основний тест. Якщо вище 7 ммоль/л – це вже підозра.
Глікований гемоглобін (HbA1c) – показує середній рівень цукру за останні 3 місяці. Рівень понад 6,5% – тривожний знак.
Тест із навантаженням (глюкозотолерантний тест) – частіше використовується при неясній картині або під час вагітності.
Загальний аналіз сечі може показати глюкозу або ацетон, якщо діабет вже розвинувся.

І важливо: не займатись самодіагностикою. Домашній глюкометр може дати натяк, але не замінює повноцінну перевірку. Лише лікар може поставити діагноз.

Який лікар допоможе, якщо немає поліклініки поруч

Іноді людина живе у невеликому селищі, а до ендокринолога – 100 кілометрів. У такому разі розумно:

Звернутися до терапевта – навіть у сільському ФАПі можуть взяти кров та сечу.
Використовувати телемедицину — зараз багато приватних клінік пропонують віддалені консультації.
Записатися до районної поліклініки — бажано заздалегідь, черга може бути.

Якщо лікар бачить серйозні відхилення, він зобов’язаний видати направлення та допомогти організувати доїзд до найближчої медустанови.

Чому не варто відкладати

Багато хто не йде до лікаря з підозрою на діабет просто тому, що бояться дізнатися про діагноз. Або думають: «Зараз у мене не так вже й погано».

Але річ у тому, що діабет 2 типу може розвиватися роками. Без болю. Без кризи. Поки що раптом не почнуться ускладнення — на очі, ноги, нирки. І тоді лікувати доводиться не просто цукор, а вже наслідки.

Тому і тут думки лікарів єдині — краще знати раніше. Тому що на ранній стадії діабет піддається корекції іноді навіть без таблеток.

До кого йти, якщо підозра на діабет

Якщо коротко:

Перший крок – терапевт. Він оцінить симптоми та призначить базові аналізи.
Якщо діагноз підтвердиться – ендокринолог. Це основний фахівець із лікування діабету.
При необхідності вузькі фахівці: офтальмолог, невролог, нефролог, кардіолог.

І головне: не бійтеся питання «хто лікує діабет». Це звичайна медична проблема, яка стала масовою. З нею працюють щодня. Люди живуть із нею десятиліттями. Головне – не ігнорувати.