Лікування діабету в Україні: що безкоштовно, а що платно

Коли людина вперше стикається з діагнозом «діабет» — все здається складним. Забагато нової інформації, незрозумілих слів і тривожних прогнозів.

Відповідь — не зовсім однозначна. Щось справді можна отримати безкоштовно. Але не все. Нижче – що відомо на сьогодні.

Що належить за законом: мінімум, який має бути

Згідно із українським законодавством, люди з цукровим діабетом мають право на певні державні пільги. Теоретично — все досить чітко: є реімбурсація, є програми, є інсулін за рецептом.

На практиці багато залежить від місця проживання і наполегливості самого пацієнта. Лікар може забути, аптека – не завезти, а система – «тимчасово не працювати». Але якщо відкинути нюанси, базовий список пільг виглядає приблизно так:

Що належить безкоштовно:

Інсулін за рецептом (при діабеті 1 типу – 100%, при 2 типі – за показаннями, залежно від компенсації хвороби).
Таблетовані препарати при діабеті 2 типу (наприклад, метформін та гліклазид) через програму реімбурсації.
Глюкометр — найчастіше при постановці діагнозу (для дітей — частіше), але розхідники — вже історія інша.
Тест-смужки – за нормами МОЗ, з урахуванням віку, типу діабету та наявності інвалідності.
Регулярне обстеження ендокринолога.
За наявності інвалідності додаткові пільги, аж до санаторно-курортного лікування.

Але, відверто кажучи, навіть сам список безкоштовних препаратів діабетикам — це половина справи. Головне – знати, як і де це отримати.

Як працює реімбурсація і чому не все так гладко

Реімбурсація – це система часткової чи повної компенсації вартості ліків державою. Людина отримує рецепт у сімейного лікаря, йде до аптеки, де препарат відпускається безкоштовно або з доплатою.

Важливо: не кожна аптека бере участь у програмі. І не кожен препарат входить до списку. Наприклад, один вид інсуліну можна отримати безкоштовно, а інший лише з доплатою. Причому — значною. Деякі пацієнти зрештою купують все самі, тому що «бюджетний» варіант їм не підходить — через побочки або погану компенсацію.

Додамо сюди і «провали» у постачаннях. Буває, лікар виписав рецепт, а інсуліну немає. Ні сьогодні, ні завтра. Таке, на жаль, трапляється. І тоді людина змушена купувати потрібне за власний кошт.

Що оплачується зі своєї кишені

Незважаючи на пільги, багато статей витрат залишаються повністю на пацієнті. Ось основні:

Ланцети та тест-смужки (після першого набору або без інвалідності) – особливо якщо вимірювати цукор частіше, ніж прописано за нормами.
Нові глюкометри – якщо старий зламався або потрібно точніший.
Сучасні інсуліни чи аналоги – якщо не влаштовують стандартні препарати.
Континуальне моніторування глюкози (сенсори) поки не покриваються, навіть частково.
Консультації вузьких фахівців – офтальмолог, нефролог, діабетолог – часто за гроші або з тривалим очікуванням у напрямку.
Додаткові аналізи – наприклад, HbA1c, мікроальбумінурія, гормони.

Тобто, з одного боку, держава надає пільги за діабету в Україні , і це добре. З іншого — навіть за правильної організації щонайменше 30–40% витрат залишаються на плечах пацієнта. А іноді – і більше.

Як підвищити свої шанси на безкоштовне лікування

Є кілька речей, що реально допомагають. Прості, але робітники:

Завжди уточнюйте список безкоштовних препаратів діабетикам у свого лікаря. Списки оновлюються і не всі медики стежать за змінами.
Перевіряти наявність препаратів в електронній системі eHealth – за рецептом, заздалегідь, перед візитом до аптеки.
Знаходити «свої» аптеки, які беруть участь у реімбурсації. Там де не відмахуються, а реально допомагають.
Оформляти інвалідність, якщо є підстави. Це не просто папір — це шлях до розширеного переліку пільг.
Об’єднуватись з іншими пацієнтами. Форуми, спільноти, батьківські групи (для дітей із діабетом) – це реальне джерело підтримки та інформації.

Безкоштовно – не означає просто

Формально в Україні діє система, за якої інсулін за рецептом та інші життєво важливі препарати людину з діабетом може отримувати без оплати. Є таблиці реімбурсації, затверджені МОЗ. Є електронні рецепти та офіційні аптеки.

Але, як це часто буває, на практиці все залежить від деталей: наскільки уважний лікар, як працює аптека, чи є потрібний препарат у наявності і включений він до програми.

Тож лікування діабету в Україні — це не лише медичний, а й організаційний квест. Безкоштовні ліки є. Але щоб їх отримати, потрібно знати свої права, тримати руку на пульсі та інколи бути дуже наполегливим.