Переддіабет – це вже діабет чи ще ні?
Здавалося б, все просто: є діабет — отже, хворий. Немає діабету – здоровий. Але між цими двома точками є щось середнє. Сіра зона, в якій рівень цукру вже не гаразд, але діагноз поки що не звучить. Це і є переддіабет.
Він не відчувається як хвороба. Більшість людей взагалі не мають жодних скарг. А отже, чи можна вважати, що все гаразд? Чи це просто коротка пауза перед початком чогось серйознішого?
Що відбувається за переддіабетом — у тілі та на аналізах
Преддіабет – це стан, при якому організм вже гірше справляється з рівнем цукру в крові, але поки що не «завалив іспит» остаточно. Інсулін виробляється, але гірше працює. Або працює нормально, але його вже не вистачає.
Що кажуть аналізи:
- Глюкоза натщесерце: від 5,6 до 6,9 ммоль/л. Це вище за норму, але нижче за діабетичний поріг.
- Глікований гемоглобін (HbA1c): від 5,7 до 6,4%.
- Глюкозотолерантний тест (через 2:00): від 7,8 до 11,0 ммоль/л.
Якщо показники вкладаються в ці рамки – це переддіабет. Але все не так чорно-біло. Іноді результати трохи «стрибають», особливо якщо людина нещодавно перехворіла, погано спала або була в стресі. Тож одиночний аналіз – ще не вирок. Хоча й не привід розслаблятися.
Симптомів може не бути. А може бути… дивно
У тому й складність. Переддіабет симптоми дає рідко. Або вони настільки розпливчасті, що більшість просто не надає значення.
Що може насторожити:
- Постійна втома, особливо після їди.
- Відчуття «туману в голові» — начебто виспалося, а сконцентруватися складно.
- Увечері нестерпно хочеться чогось солодкого.
- Іноді з’являються шкірні висипання або шкіра темніє в складках – на шиї, пахвах.
- Часте сечовипускання вночі, особливо якщо раніше такого не було.
Ніхто не каже, що всі ці ознаки – 100% переддіабет. Але якщо вони повторюються і поєднуються з відхиленнями в аналізах, це дзвіночок.
Коли починається діабет і де пролягає кордон
Це, мабуть, один із найнеприємніших моментів. Немає чіткого дня, коли людина вступає в діабет. Немає перемикача. Все розвивається поступово.
Для когось за кілька років. Для інших – буквально за пару місяців, особливо якщо є стрес, гормональні збої, зайва вага чи спадкова схильність.
І тут важливо розуміти: переддіабет — це легке відхилення, а активна фаза ризику. Тобто це вже початок змін, які за 2-3 роки можуть призвести до повноцінного діабету другого типу. Або не приведуть, якщо втрутитися вчасно.
Що можна (і потрібно) робити, якщо вже переддіабет
Хороша новина в тому, що на цьому етапі все ще оборотне. Майже завжди. Без таблеток, інколи ж навіть без лікарів (якщо бути чесним, не завжди у всіх на це є ресурси).
Ось базовий список кроків:
1. Харчування – без фанатизму, але з розумом
- Цукор — під контроль, але не треба панувати від половинки мандарину.
- Найменше перероблених продуктів: чіпси, сосиски, солодкі напої.
- Більше овочів, нормальні білки (яйця, риба, м’ясо, бобові), цільні злаки.
2. Фізична активність – хоча б небагато, але щодня
Навіть проста 30-хвилинна прогулянка після вечері знижує рівень цукру краще, ніж може здатися.
3. Контроль за вагою, але без ненависті до себе
Навіть мінус 5% від поточної ваги (це, скажімо, 4-5 кг при вазі 90) різко знижують ризик переходу в діабет.
Норма цукру при переддіабеті – слизька величина
Саме в цьому діапазоні від 5,6 до 6,9 ммоль/л криється двозначність. Це начебто не хвороба, але й норма. Деякі лікарі вважають: мовляв, поки що глюкоза не перевищує 6,0 — можна просто спостерігати. Інші кажуть, що будь-яке значення вище за 5,5 — уже привід щось міняти.
На практиці — важливіше не разове число, а тенденція. Чи зростає рівень цукру? Чи збільшується глікований гемоглобін? Як організм реагує на вуглеводи? Тільки так можна зрозуміти, у який бік рухається ситуація.
Переддіабет – це попередження.
Він не означає, що людина обов’язково захворіє. Але й не варто вдавати, що нічого не відбувається. Це як коли лампочка “check engine” спалахує на панелі приладів: машина ще їде, але щось вже не так. І якщо заплющити на це очі — наслідки будуть.