
Що входить до «стандарту лікування діабету» в Україні
Діабет – це не просто діагноз, це система. І одна з перших думок, яка виникає після постановки: а як це взагалі лікується у нас? Що входить у протокол? Що зобов’язані призначати? Що роблять за стандартом?
Іноді очікування і реальність тут розходяться. Хтось сподівається на новітні препарати, хтось боїться, що все «по-старому». Але щоб розуміти, на що чекати – варто розібратися: яким є офіційний протокол лікування діабету в Україні, що в ньому справді прописано і який вигляд все це має в житті.
Що таке «протокол лікування» і хто його затверджує
В Україні існують уніфіковані клінічні протоколи – документи, які визначають, як лікують діабет (і не тільки його) на рівні державної медицини. Їх розробляє та затверджує Міністерство охорони здоров’я (МОЗ). Це не просто рекомендації, а фактично керівництво до дії для лікарів у держсекторі.
Є і стандарти надання медичної допомоги, і маршрути пацієнта – формалізовані алгоритми дій, від моменту звернення до довгострокового спостереження. Тобто, це не просто список препаратів, а ціла система.
Офіційний протокол лікування діабету в Україні оновлювався кілька разів, включно з переходом на міжнародні підходи – насамперед адаптацію рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я та Європейської асоціації з вивчення діабету.

Що входить до офіційного стандарту лікування діабету
Говоримо про діабет 2 типу – найпоширенішу форму. Стандарт включає кілька ключових блоків. І це важливо: лікування – не тільки про таблетки.
1. Немедикаментозне лікування
Формально – перший і обов’язковий крок. Навіть якщо пацієнт прийшов із високим цукром. Це:
- зміна харчування (зниження калорійності, обмеження простих вуглеводів, підбір раціону з урахуванням ваги та активності)
- збільшення фізичної активності (рекомендується щонайменше 150 хвилин на тиждень помірного навантаження)
- зниження ваги (якщо є надлишок)
- відмова від куріння та алкоголю
Може звучати формально, але за медичними стандартами МОЗ, лікар зобов’язаний почати саме з цього, особливо на ранній стадії.
2. Медикаментозна терапія
Якщо через 3 місяці немедикаментозні заходи не дали потрібного зниження глюкози – підключаються препарати. Що важливо:
- Препарат першої лінії – метформін. Він призначається більшості пацієнтів, якщо немає протипоказань (наприклад, виражених проблем із нирками).
- Якщо метформін не допомагає – додають другий препарат. Це може бути:
- інгібітор DPP-4 (наприклад, ситагліптин),
- SGLT2-інгібітор (наприклад, дапагліфлозин),
- а іноді – інсулін.
Вибір залежить від маси тіла, стану нирок, супутніх захворювань.
- У разі тривалого діабету або неефективності таблеток – призначають інсулін. У протоколах прописані схеми початку і титрації доз.
- Важливо: лікування індивідуалізується. Це не гасло – у протоколі прямо вказано, що стратегія має враховувати особливості пацієнта, його цілі, уподобання та можливі ризики.
Діагностика та контроль: невід’ємна частина стандарту
Навіть краще сказати: без діагностики – не лікування. Офіційний протокол лікування діабету в Україні включає перелік обов’язкових обстежень:
- рівень глюкози та глікованого гемоглобіну (HbA1c)
- ліпідний профіль
- функції нирок (креатинін, ШКФ)
- мікроальбумінурія
- електрокардіограма
- огляд очного дна (раз на рік – обов’язково)
- огляд стоп (оцінка ризику діабетичної стопи)
Це саме те, що має бути зроблено, а не за бажанням лікаря чи пацієнта. Питання в тому, наскільки це виконується на практиці – вже окрема розмова.
Як це працює насправді
Тут – як часто буває – теорія і практика не завжди збігаються. Формально – протокол є. Він обов’язковий. Він сучасний, включає найкращі міжнародні підходи.
Але на практиці все впирається в:
- кваліфікацію лікаря;
- час прийому (на одного пацієнта – 10-15 хвилин);
- доступність препаратів (особливо новітніх, що не входять до переліку безкоштовних);
- мотивацію самого пацієнта.
Наприклад, лікар може бути обмежений у виборі, якщо пацієнт отримує лікування за програмою реімбурсації («Доступні ліки») – а там вибір обмежений. Або ж банально немає тест-смужок у поліклініці.
Тому важливо: знати стандарт самому, щоб розуміти, що має бути зроблено, і вміти ставити запитання. Не конфліктувати, а просто уточнювати. Іноді це – половина успіху в лікуванні.
Коротко про головне: чек-лист стандартів
Що має включати офіційний протокол лікування діабету (за версією МОЗ):
- Старт із немедикаментозної корекції
- Призначення метформіну – препарат першої лінії
- Індивідуальний підбір терапії в разі неефективності
- Моніторинг HbA1c не рідше ніж 2 рази на рік
- Обстеження очей, нирок, стоп – щороку
- Інформування пацієнта, навчання, участь у прийнятті рішень
Якщо все це є – значить, лікування відповідає медичним стандартам МОЗ. Якщо чогось не вистачає – привід обговорити це з лікарем.