риск инсульта

Як пов’язані діабет та інсульт: ризик, профілактика та ознаки

Інсульт – це не те, що трапляється раптово. Точніше, відбувається він дійсно різко. Але от шлях до нього часто складається роками. Непомітно, майже беззвучно. Особливо якщо в людини цукровий діабет. І особливо якщо вона вважає, що контролює хворобу «на око» – без регулярних аналізів, без розуміння, що саме відбувається в судинах.

Між діабетом та інсультом – прямий і досить міцний зв’язок. Це не рідкість і не випадковість. Це закономірність, яку важливо зрозуміти, поки не стало пізно.

Чому діабет підвищує ризик інсульту

Цукровий діабет – це не просто «високий цукор». Це хронічне порушення обміну речовин, за якого страждають насамперед судини. Як великі (артерії та вени), так і зовсім дрібні – капіляри.

Коли глюкоза в крові постійно підвищена, судинна стінка пошкоджується. Вона втрачає еластичність, стає крихкою. Всередині формуються мікроскопічні тріщини, на яких легко утворюються тромби. А далі – все залежить від того, де саме судина «зламається».

Механізми, через які діабет збільшує ризик інсульту:

  • Підвищене згортання крові. Це не завжди помітно, але при діабеті частіше виникають тромби – особливо якщо є супутній високий холестерин.
  • Гіпертонія. У більш ніж половини діабетиків підвищений тиск. У комбінації з порушенням судинної проникності це серйозний удар по мозку.
  • Пошкодження дрібних судин мозку. Навіть якщо не трапляється великого інсульту, може бути хронічне зниження кровотоку. Звідси – мікроінсульт при діабеті, який не завжди діагностується відразу, але впливає на пам’ять, координацію, настрій.
  • Атеросклероз. Цукор прискорює відкладення холестеринових бляшок. А ті, своєю чергою, можуть перекрити просвіт артерій.

У результаті, у людей з діабетом ризик інсульту в 1,5-2 рази вищий, ніж у людей без цього діагнозу. А якщо врахувати вік, шкідливі звички, відсутність фізичної активності – цифра може зрости ще більше.

диабет и инсульт

Як вчасно помітити: не завжди класика

Інсульт не завжди виглядає як у кіно. Особливо якщо йдеться про мікроінсульти. Вони можуть минути майже непомітно – легка слабкість у руці, дивна нестійкість під час ходьби, «загальмованість» мови. Через кілька годин начебто все минуло. А мозок уже отримав сигнал лиха.

Типові ознаки інсульту або мікроінсульту при діабеті:

  • раптова слабкість або оніміння обличчя, руки, ноги (особливо з одного боку);
  • проблеми з промовою – утруднена артикуляція, «каша в роті»;
  • різке запаморочення, втрата рівноваги;
  • погіршення зору на одне око або відразу на обидва;
  • сплутаність свідомості.

Якщо симптоми зникли через кілька хвилин або годин – це все одно привід для термінового обстеження. Такий епізод може бути «репетицією» перед справжнім інсультом. І він, на жаль, часто не змушує себе чекати.

Профілактика: контроль, а не заспокоєння

Важливо розуміти: ризик інсульту при діабеті – це не вирок. Але вимагає дисципліни. І тверезої оцінки. Один тільки цукор у межах норми – ще не гарантія. Тут важливий комплекс.

Що реально працює:

  • Глюкоза під контролем. Не «приблизно нормально», а стабільно. Глікований гемоглобін ≤ 7% – орієнтир.
  • Артеріальний тиск. Не вище 130/80 мм рт. ст. Це іноді складніше, ніж здається.
  • Ліпіди. Рівень холестерину й особливо ЛПНЩ (поганий холестерин) – критичний.
  • Фізична активність. Не марафон, але хоча б щоденна прогулянка в хорошому темпі.
  • Відмова від куріння. Тут навіть обговорювати нічого. Нікотин плюс високий цукор – небезпечне поєднання.
  • Перевірка судин. УЗД шиї, дуплексне сканування – не для галочки, а щоб не пропустити звуження.

Є думка, що пігулки – це «хімія» і краще б «травками». Але в ситуації з тромбозом і високим цукром це не працює. Іноді призначають препарати для розрідження крові – аспірин, клопідогрель – за показаннями, звісно. І тут важлива індивідуальна схема.

Що кажуть цифри та приклади

Статистика не завжди надихає. У людей з діабетом інсульт трапляється на 10-15 років раніше, ніж у середньому по популяції. Але при цьому в тих, хто веде щоденник самоконтролю, дотримується режиму, стежить за супутніми діагнозами – ризики знижуються кратно. Не зникають зовсім, але стають керованими.

Є чимало прикладів, коли людина, яка перенесла мікроінсульт, змінює спосіб життя – і більше не стикається із судинними катастрофами. І навпаки: ігнорування симптомів, «авось пронесе», призводить до тяжких наслідків. Особливо у чоловіків старше 50, з надмірною вагою, високим цукром і нерегулярним прийомом ліків.

Не відкладати

Так, діабет – це назавжди. Але інсульт – це не обов’язково. Коли людина розуміє, де тонко, вона може це зміцнити. А коли вдає, що все під контролем, хоча немає ні аналізу, ні планових обстежень – тоді справді страшно.

Проста логіка: судини при діабеті вразливі. А мозок залежить від судин. Зв’язок прямий. Але в цій же логіці є місце для профілактики – не героїчної, а повсякденної. Тієї, що починається із запитання: «Коли я востаннє перевіряв тиск, цукор і холестерин – по-справжньому?»