Скільки можна перевезти інсуліну через кордон?

Здається, все має бути просто. У людини діабет, інсулін життєво необхідний – що тут обговорювати? Але щойно справа доходить до подорожей, особливо міжнародних, починається… трохи інша історія. Виявляється, є норми, вимоги, пакування, довідки, ручна поклажа, митниця, холодильник і… трохи стресу. Хоча, строго кажучи, перевезення інсуліну через кордон – цілком вирішуване завдання. Головне – не упустити деталі.

Що взагалі каже закон?

Почнемо з очевидного: інсулін не належить до заборонених речовин. Він дозволений до провезення через кордон, і в ручній поклажі на борту літака. Однак у кожній країні можуть бути свої нюанси.

Більшість держав дотримуються простої логіки: ви можете перевезти стільки інсуліну, скільки потрібно особистого використання. Тобто йдеться не про промислові обсяги, а, наприклад, про запас на два, три, іноді чотири тижні.

Саме тому точної відповіді на запитання, скільки інсуліну можна перевезти через кордон, немає. Тому що це залежить від:

конкретної держави;
тривалості поїздки;
форми випуску інсуліну;
і навіть іноді — від доброзичливості співробітника на огляді.

Де і як везти: ручна поклажа чи багаж?

Однозначно: тільки в ручній поклажі.

Інсулін боїться заморожування. А в багажному відділенні температура може опуститися нижче за нуль, особливо в польотах на великих висотах. Це критично. Якщо інсулін замерзне – він втрачає свої властивості. Жодних видимих ознак псування, але за фактом препарат стає марним. І, насправді, небезпечним.

Тому — жодних компромісів: все, що стосується терапії діабету, включаючи шприци, ручки, катетери та глюкометри, має бути з вами.

Документи: чи потрібне підтвердження?

Часто – так. І, можливо, це недооцінений момент.

Упакувати інсулін – не проблема. Але якщо вас зупинять та спитають: «А що це? Чому стільки?» краще мати відповідь не на словах. Тому заздалегідь підготуйте:

Довідку від лікаря. Англійською мовою, бажано з офіційним бланком і печаткою. Там має бути зазначено, що у вас діабет і потрібне регулярне введення інсуліну. Уточніть, які препарати, в яких обсягах і формах. Це універсальний документ, який може стати в пригоді і на митниці, і в готелі, і в аптеці.
Рецепт. Іноді запитують саме його, особливо при в’їзді до країн із жорстким контролем (наприклад, ОАЕ, Японія чи Сінгапур).
Фірмова упаковка. Навіть якщо вам незручно везти коробку – не викидайте її одразу. Інсулін з маркуванням від виробника викликає менше питань, ніж безіменна бульбашка.

Перевезення інсуліну: що варто врахувати

Є кілька дрібниць, які не відразу спадають на думку, але в поїздці можуть зіграти роль.

1. Зберігання у дорозі

Інсулін не любить спеки, як і морозу. Якщо летите влітку – візьміть спеціальний чохол із термозахистом. Є варіанти із гелевими акумуляторами, які тримають температуру до 8–10 годин. Альтернатива – невелика аптечка-холодильник, але вона потребує попереднього охолодження.

2. Пропускний контроль

На огляді можна спокійно пройти з інсуліном, але попереджати варто заздалегідь. Зазвичай достатньо фрази: «У мене діабет, із собою інсулін». Краще говорити чітко, спокійно і впевнено. Іноді просять показати вміст сумки – сприймайте це як рутину, не як проблему.

3. Норми на ввезення

У деяких країнах (особливо в США та Канаді) обмеження формулюються як “reasonable amount for personal use”, тобто “розумна кількість для особистого користування”. Конкретних цифр немає, але орієнтир — трохи більше тримісячного запасу. У країнах ЄС найчастіше говорять про місячний запас.

Список: що взяти в подорож з діабетом

Інсулін (запас на весь період + трохи більше на випадок затримки)
Довідка від лікаря (англійською мовою)
Шприц-ручки або інсулінова помпа + розхідники
Глюкометр та тест-смужки (або сенсор)
Холодоелементи / термочохол
Вуглеводи «швидкого реагування» (про всяк випадок)
Аптечка з мінімумом необхідного

Трішки особистого

Багато хто переживає перед першим польотом з інсуліном. Чи буде складно? Чи пустять? Що скажуть? Але, як показує практика, майже завжди проходить спокійно. Головне – бути готовим. Якщо щось викликає сумнів, уточніть заздалегідь. Напишіть у консульство. Зателефонуйте до авіакомпанії. Перепакуйте сумку. Ці дрібниці роблять дорогу легше і спокійніше.